Імена бердянців, відомих в Україні та світі

Бердянськ - батьківщина кінорежисера Олександра Яновського, автора фільмів «Єгорка», «Місто під сонцем». Він знімав свої фільми на Бердянській косі. Як і Костянтин Райкін, який уподобав цей унікальний куточок для зйомок фільму «Острів загиблих кораблів». Збирався в нашому місті знімати фільм Андрій Тарковський, але не довелося.

У 1963 році на Бердянській косі телестудією «Білорусьфільм» знімався фільм «Москва-Генуя!». Серед тих, хто брав участь в зйомках, були знамениті радянські актори Ростислав Плятт, Микола Єрьоменко, Людмила Хитяєва, Павло Арманд. Околиці нашого міста стали натурою для зйомок фільмів інших режисерів - «Під свист куль», «Євреї, будьмо!, «У день народження», «Двоє в степу».

Ольга Куриленко

Ольга Куриленко

Народилася в місті Бердянськ. Росла в небагатій родині, в квартирі з Ольгою жили її тітка, дядько, бабуся, дідусь і двоюрідний брат. Батьки розлучилися незабаром після народження дочки. Виховувалася матір'ю і бабусею. З 8 років вчила англійську мову, 7 років вивчала фортепіано та ходила в студію балету. У 1992 році у віці 13 років Ольга та її мати переїхали жити до Москви. У віці 16 років вона переїхала працювати в Париж і після підписала контракт з агентством Madison. У віці 18 років Ольга з'явилася на обкладинці Glamour, ELLE, Madame Figaro, Marie Claire і Vogue, вона також стала обличчям компанії Lejaby, Bebe clothing, Clarins and Helena Rubinstein. У 1999 Ольга вийшла заміж за свого друга, французького фотографа Седріка ван Моля, стала громадянкою Франції і розлучилася з ним через 3 роки. У 2006-2007 - другий шлюб з Damian Gabrielle. Перший досвід в кіно - головна роль в малобюджетному еротичному фільмі L'Annulaire (2005) французького режисера Діани Бертран. Придбала популярність як актриса після виходу фільму «Париж, я люблю тебе» (2006), зігравши в парі з Елайджею Вудом. У січні 2008 обрана на роль «дівчини Бонда» в черговому фільмі серіалу про агента 007. Реклама кави Carte Noire за участю Ольги знята у Франції задовго до того, як вона зіграла в бондіані.

Мирослава Карпович

Мирослава Карпович

Народилася Мирослава Карпович восени 1986 р. в місті Бердянськ. У неї є сестра Христина і брат Андрій. Майже все своє дитинство майбутня зірка провела в селі: вона з особливою ніжністю і теплотою згадує ці роки і сад, в якому було багато яблунь та вишень. Маленька Мирослава відрізнялася досить сильним характером. Серед своїх друзів і однокласників вона займала позицію лідера, могла відстояти себе, за що оточуючі і поважали її. Звикла домагатися того, чого хоче. У 2006 р. Мирослава Карпович закінчила Школу-студію імені Вл. Немировича-Данченка при МХАТ. Її художніми керівниками були заслужений артист РФ І.Я. Золотовицький і доцент С.І. Земцов. Дівчина знімається в кіно, бере участь в театральних постановках і займається модельним бізнесом. Популярність їй принесла роль в серіалі «Татусеві дочки», де вона зіграла Марію Васнєцову. Мирослава стала відвідувати дитячу студію «Модель-шоу» у віці 8-ми років, а через п'ять років стала справжньою зіркою студії. У 1998 р. Карпович уклала свій перший контракт з модельним агентством «Російський силует». Їй вдалося стати затребуваною моделлю - відомі бренди Centro і Calvin Klein запрошували її для участі в зйомках. Ще в період навчання Мирослава Карпович брала участь в спектаклях МХАТ. Вона зіграла ляльку «мадмуазель Фіфі» в «Пампушка» Георгія Товстоногова, Мадлен - в постановці Віктора Рижакова «З коханими не розлучайтеся». Фахівці високо оцінили роль молодої актриси у виставі «Ти» Віктора Рижакова. За цю роботу вона отримала премію «Золотий лист» в 2006 році. У числі останніх театральних робіт Мирослави - роль Юлії в спектаклі Едуарда Радзюкевича «Ворожка або Сеанс любовної магії», Джейн Уорзінгтон у виставі Сергія Єфремова «Номер 13».

Роман Богданов

Роман Богданов

Роман Богданов народився в місті Бердянську 17 серпня 1978 року. Навчався на естрадному відділенні Київського училища естрадно-циркового мистецтва, але на третьому курсі був відрахований, так як більше уваги віддавав роботі. Роман вчився разом з Андрієм Данилком. Разом вони створили свою першу програму. Разом були і відраховані - спочатку Андрій, потім і Роман. Співпраця Романа з Данилком була дуже продуктивною - після відрахування з училища вони не закинули улюбленого заняття. З 2002 року Роман працював в театрі у Андрія, був провідним актором трупи. Пізніше взяв участь в новорічних шоу «За двома зайцями» та «Пригоди Вєрки Сердючки». У 2007 році Роман перебрався в Москву. Там він почав роботу в популярному серіалі «Солдати», який і приніс йому популярність. Роман Богданов продовжує брати участь в зйомках популярних серіалів і шоу. Кількість його глядачів росте, він припав до душі багатьом своїми яскравими ролями.

Лілія Мей

Лілія Мей

Лілія Мей народилася 1 серпня 1983 року в українському місті Бердянськ Запорізької області. Після школи Лілія поступила до Московської державної академії хореографії. Крім того, в 2008 році Лілія Мей також закінчила юридичний факультет Сіднейського університету, в 2009 році - Сіднейську школу кіно і телебачення Screenwise. Першою кінороботою Лілії Мей стала роль другого плану в музичній мелодрамі База Лурмана «Мулен Руж» (2001), головні ролі в якій виконали такі зірки, як Ніколь Кідман і Еван МакГрегор. Потім була головна роль в австралійському короткометражному фільмі «Осел» (2003). Лілія Мей викликала до себе пильну увагу з боку преси і глядачів, прийнявши в 2009 році участь в кримінальній драмі режисера і сценариста Бенджаміна Флаксмана «Сліди», де зіграла головну роль - Вів'єн. На знімальному майданчику їй склали компанію актори: Рік Стаумен і Чам Елепола. Крім того, Лілія була задіяна в російських серіалах «Не плач за мною, Аргентина!», «Справа Батогом», «Вижити після» та ін.

Алла Масленнікова

Алла Масленнікова

Алла Масленнікова народилася в Бердянську 1 січня 1970 року. Вона закінчила Воронезький інститут мистецтв в 1988 році, тоді ж стала актрисою Київського академічного Театру драми і комедії «На лівому березі». У Масленнікової широкий репертуар ролей, зіграних в київському ТДК, в тому числі Лінн в Bonna fide («Прищучити») Б. Кіффа (1989), Естель - «Флоранс була шатенкою» за п'єсою Ж. Сартра «За зачиненими дверима» (1991), Стелла - «Трамвай «Бажання» (1994), Еліза - «Гра про закоханого лихваря» за п'єсою Ж.-Б. Мольєра «Скупий» (1995), Олівія - «Що завгодно або 12 ніч» У. Шекспіра (1995, реж. Д. Богомазов), Едіт фон Берг - «Бранець королеви» за п'єсою Ж. Кокто «Двоголовий орел» (1996) , Емілія - ​​«Венеціанський мавр» У. Шекспіра («Отелло») (1998, реж. Ю. Одинокий), Ліза - Ф.М. Достоєвський «Вічний чоловік» (1999), Фекла Іванівна - Н.В. Гоголь «Одруження» (2002), Королева Єлизавета - У. Шекспір «Річард ІІІ» (2008) та інші. У театрі «Актор» в Києві в 1995-му вона зіграла Алісу (Ф. Дюрренматт «Граємо Стріндберга», 1995). Фільмографія у Алли Масленнікової теж досить вагома. Вона зіграла в таких кінострічках та серіалах, як «Два плюс два», «Поки станиця спить», «Джамайка», «Садівник» (кримінальна драма Юрія Харнас), з героями популярного телесеріалу «Слід», «За два кілометри від Нового року» Оксани Байрак та ін.

Тетяна Назарова

Тетяна Назарова

Тетяна Євгенівна Назарова - радянська і українська актриса театру і кіно, народна артистка України і Росії, актриса Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (Київ). Народилася 29 листопада 1960 року в місті Бердянську. У 1982 році закінчила Київський театральний інститут ім. І.К. Карпенка-Карого (курс народного артиста СРСР Юрія Мажуги). Після закінчення інституту прийнята в трупу Київського театру російської драми імені Лесі Українки. У 1990 році отримала звання заслуженої артистки УРСР. У 1991-2010 рр. викладала акторську майстерність у Київському театральному інституті ім. І.К. Карпенка-Карого, доцент. У 2000 році обрана членом-кореспондентом, а в 2004 році академіком Національної Академії мистецтв України. Знімалася в багатьох радянських, українських і російських кінофільмах, серіалах і телеспектаклях. Чоловік - відомий український політичний і державний діяч, академік Національної Академії правових наук України Дмитро Табачник.