phoca_thumb_l_stariy-berdyansk-006.jpg

Історія міста

Історія Бердянська розпочинається у 1824 році, коли генерал-губернатором краю графом Михайлом Воронцовим на Азов була відправлена експедиція. Її мета — визначити місце для нового морського порту, через який можна було б вивозити за кордон пшеницю. Керівник експедиції капітан Микола Критський виміряв глибину затоки та остаточно впевнився, що найкращого місця для будівництва морського порту на Північному Приазов'ї немає.

У 1827 році на березі Бердянської затоки розпочалося будівництво пристані. Саме цей рік і вважається роком заснування Бердянська. А 1 липня 1830 року відбулося урочисте відкриття порту. Навколо нього почало швидко розростатися селище, і вже у 1841р. порту були надані права і привілеї міста та офіційно закріплено назву Бердянськ. Вже на наступний рік місто стало центром Бердянського повіту, який був утворений на землях Дніпровського і Мелітопольського повітів Таврійської губернії.

У середині ХІХ століття інтенсивно розвивається промисловість та ремесла. Тут працювали 15 заводів із виробництва цегли, свічковий та пивоварний заводи, канатно-шпагатна, ковбасна та макаронна фабрики, 6 парових млинів, 15 підприємств з переробки риби, 200 зернових складів та 70 лавок купців. Наприкінці століття у місті були збудовані кам’яні причали, другий маяк, залізниця, переобладнано мол. Остаточно складається планування міста, риси якого збереглися і сьогодні.

Сонце, тепле море, піщані пляжі, лікувальні грязі лиманів кличуть людей у Бердянськ за здоров'ям та відпочинком. Так, у 1902 році міською управою було збудовано першу невелику грязелікарню. З тих пір курортна справа стала однією з пріоритетних та перспективних у розвитку міста.

Бердянськ розвивався як багатонаціональне місто, в якому немає етнічної ворожнечі. По сусідству мешкали німці-колоністи, росіяни, українці, євреї, італійці, болгари та греки. Вісім православних храмів, католицький костел, синагога, німецька лютеранська кірха, Зимовий театр та багато іншого говорять про багатство, насиченість духовного та культурного життя мешканців того часу.

У період Другої світової війни нацистські війська увійшли у Бердянськ 7 жовтня 1941 року та встановили режим жорстокої окупації. Тисячі бердянців були розстріляні та закатовані, відправлені на каторжні роботи. Через два роки 17 вересня місто було звільнено. Відступаючи нацисти залишили після себе майже повністю зруйноване місто.

У післявоєнні роки відновлення Бердянська іде швидкими темпами і він стає столицею Азовських оздоровниць та важливим промисловим центром. У 1970 році місто отримало статус загальнодержавного курорту.

Сьогодні Бердянськ — це місто обласного значення із населенням 118,4 тис чоловік, перлина Північного Приазов’я, кліматичний та грязьовий курорт державного значення, різноманітне та водночас цікаве місто для відпочинку та оздоровлення.

Бердянськ — це місто, побувавши у якому хоч раз, хочеться повертатися знову і знову! Ласкаво просимо до Бердянська! Тут збуваються мрії...